Про креветки, плиту та каструлю
Я не люблю мити посуд. в з а г а л і . *здається я про це вже згадувала* Готувати – інша справа. А ось мити посуд, плиту, тумби – нє.
Ще вчора на білій дошці завдань серед інших з”явився напис про те, що треба вже плиту помити. Але примусити себе зробити це вчора невдалось.
Проте, як виявилось, є в мене чудовий спонукач – каструля з дірочками. У прадавні часи мого дитинства, на місті дірочок була ручка, але колись кастурлька впала і ручка відбилась. Мати вирішила, що і така у хозяйстві згодиться – і не прогадала. Після багатьох тимчасових зупинок на моїй кухні *мама любить передавати нам смачненьке*, каструлька-дірулька всеж-таки оселилась в ній. І от сьогодні настав її зоряний час!
Щоб помити плиту потрібно:
- невеличка каструлька-дірулька
- невелика кількість креветок *бо нема чого об”їдатись перед сном! тим паче тільки-но повечерявши*
- вода
- бажання поїсти креветок перед сном після доброї вечері
- плита, яку треба помити
Зробивши всі необхідні приготування, накшталт виявлення бажання поїсти креветок, вмовлення себе не лінитись ітп, ідемо на кухню і варимо креветки у каструльці-дірульці. Якщо є якась “особлива брудна комфорка” *а зазвичай вона є – бо у всіх є улюблена* – то варимо на ній. Поки воно там собі вариться-хлюпає, вода поступово витікає з дірочок, не дуже швидко, але достатньо щоб зрозуміти – як мінімум доведеться прибрати з плити воду, а там й помити. Коли все готово – дістаємо креветки, і поки вони там собі трошечки охолнуть, можна помити плиту: кілька рухів губкою, щоб прибрати воду *окроп дуже добре справляється з брудом 
*, кілька крапель миючого засобу для залившихся плям, протираємо чистою губкою – і всьо, маємо чудову білісьньку плиту і смачнющщі креветки, готові до споживання. Обережно біля комфорок – не обпечіться
І да, було смачно, проте небагато. А взагалі, як правило, я їх готую так.
Ой, а Мілка вже підросла так!
Дуже добрий рецепт – якось спробую)
Користуйся на здоров”я
А Мілка в житті виглядає ще більшою. Приїжджай до нас – побачиш