simply Lio

Ця “відпустка” була того варта. Неймовірно довга осінь, майже нескінченні місяці зими — приємно було відчувати як неспішно лине час. Рік тому мені здавалось, що “от-от-но відсвяткували Новий Рік, а вже лютий! ойййооо!”. Зараз відчуття таке, немов НР було кілька місяців тому, давнооо-давнооо, хоча на дворі все ще січень. Як і за часів роботи, дні мої схожі один на одного, але ж чомусь час таки йде повільніше!

Точніше йшов. Неспішно так.. Тим гиркіше коли на новій роботі зовсім нема клієнтів і починаєш впиватись поглядом у годинник. Здається, ті стрілки майже не рухаються, і хоч бери і зовсім їх зупиняй, аби не сидіти зовсім без діла. Так я працюю. Поки на випробувальному терміні в лавці Студії А.Л., що нещодавно відкрилась в Одессі. І хоча тепер місяць знов буде здаватись тижнем, я все одно радію, що працюю.

Бо якось рукотворчість моя не рухається з мертвої точки. Хоча я таки навчилась в”язати ґачком, зв”язавши пречудовий шарф, котрий чомусь не продається.

Альбом: Hand-made

Альбом: Hand-made

Альбом: Hand-made

Немаю зараз що сюди писати. Бо кожень день відображаю в Плюрці. І твіттер мій знову зовсім мовчазний.

О як же ш добре, коли є нормальний інтернет. І хоча я майже не інетюсь, набагато приємніше це робити, коли він є. Коли можна обирати сидіти в мережі або ні.

Накачала собі Декстера, пройчла цілу купу рукодільних туторіалов/мк/ідей, передивилась тисячі фото та малюнків, з яких черпаю натхнення, залила свої фото на пікасу. А тепер хенд-мейдю подарунки під цікавий серіал.

А ще позавчора ми вперше робили лимонну свічку, майонез і два торти. На черзі — вершкове масло.

Кажется праздничный ноябрь наконец закончился, теперь только сон, покой, режим строжайшей экономии и хенд-мейд. С этими ежедневными днями рождениями и годовщинами как-то совсем забыла и про блог, и про почту, ридер (кажется +1000 в нем теперь будет вечно, потому что на самом деле непрочитанных записей примерно 3-4 тысячи), плюрк и прочпроч. Хотя мне весьма понравилось не интернетиться и возможно я буду продолжать в том же духе. Надо наконец доделать подарок для Самой Смелой Совы. И доукрашать маленькую фетровую елку. И сплести пару-тройку снежинок. И довязать шарф. И … *у меня вобщем очень много дел*

А собственно снежинка и кривульки вот:

Бадьорого вам чогобтамнебуло

Відкрила для себе неймовірну річ — бадьорість! Виявляється це нормальний стан людини, коли вона може і хоче багато чого робити, робить і отримує від того задоволення. Я зовсім забула, що так буває На нудній роботі то просто не було можливим, а після звільнення моє життя перетворилось на суцільний сон, навіть без сну.

Але дива трапляються!:) Звідкілясь в томусамомумісці з”явилось офігезне шило о 2:30 ночі: я перебрала взуття, вимила ВЕСЬ посуд, включаючи стакани, каструлі, пательню, чайник, кришки, а ще плиту, шкафи/шухляди, стіл, добряче підмела, видраїла сантехніку (разом з мильнецею та стаканом для зубних щіток), а зараз от ґудзик пришиваю до чоловікової куртки. Ох! Мені б зараз город  перекопати. Не маєте часом на прикметі кілька неперекопаних городів, нє? А потім планую ще кілька довколишніх гір скрутити. Виявляється, робити все добре, без халтури та ліні — це теж нормально Муза постійно в”ється поруч і топає ніжкою: мовляв, давай щось вже робити-створювати! Адже я вже півмісяця як заборгувала Христі подарунок!

А ще так добре робиться все що завгодно, коли ніхто не відволікає: ані ася, ані плюрк, ані рідер — всюди пусто і тихо.

Поступово пригадую часи коли я була відмінницею та ще й багато-багато писала в блоґ та залюбки малювала — вони теж припадали на режим сови Дуже сподіваюсь, що чоловік підтримає мене, адже він теж у виграші! На нього чекають смачні сніданки, ранкові прогулянки (якщо буде не проти), вчасні вечері і продуктивно проведений мною час. А ще це економить гроші:)

Я тут думаю, може піти побігати? Давно збиаралась, але сил на маю в ранці. То може в моєму “вечері” то буде легше і приємніше робити?)

Сова вона і є сова, що тут поробиш ^^

Моя идея-мечта зависла. Примерно на месяц. Так всегда — стоит о чем-то таком рассказать кому-то и сразу пропадает Искра, букавы не пишутся, сама идея не восторгает и не лишает сна как раньше. Я так надеялась, что в этот раз мне такое не грозит. Но нет, это таки случилось: стоило поделится с родителями (ведь они в начинаниях более опытны и могут помочь советом и делом), как все тут же упало… Целый месяц внутренних метаний: “как же так? ведь все было так ясно! все виделось как наяву. каждый дальнейший шаг был ясен.. и тут такая пустота. полный провал”

И первый раз жизни, мне стала понятна причина провала. Первый раз появился шанс все-таки воплотить идею. Где-то там загорается Искра, шило начинает мешать в определенном месте. И пусть придется начать все с начала..

Как ни странно, но именно то что мы нашли кафе, которое почти полностью является воплощением моей идеи, вернуло все на свои места. Ведь изначально я хотела именно кафе! Арт-кафе. Но в моих планах оно станет больше чем просто арт-кафе, оно будет местом для отдыха и творчества. Как же я так просто об этом забыла? На эйфории от того, что родители восхитились и поддержали меня в рукодельной части задумки, я легко повелась на мысль, что кафе — лишь дополнение, и вообще его можно отложить на какое-нибудь далекое потом. И вот тут и наступил провал. Птыдыщь!

Надо заново все обдумать, все представить. “Защитить проект” перед родителями, ведь именно на их финансовую, моральную и техническую поддержку я расчитываю. И скорее… Пока мои мысли не воплотились кем-то другим уже на 100%

Многомного маленьких обрывков разных мыслей:

…. Смена новой убунты 9.10 на 7-рку пришлась как раз на смену октября на ноябрь.. Старая добрая привычная 7-рка ^^

…. В первую же минуту ноября поставила себе свежайшие обои от smashingmagazine. Такие:

Календарь Ноябрь 2009

Скорее всего еще не раз поменяю, уж больно много симпатичных и лаконичных в этом месяце календарей..

…. Холодный-холодный сырой ноябрь, достаточно холодный чтоб суставы крутило не так сильно, как в октябре.

…. Теплится маленькая еле-теплая надежда, что сегодня дадут отопление, или завтра.. Скорей бы..

….  В октябре открыла для себя три потрясающих фильма: к предыдущей Луне добавились “Наука сна” и “Вечное сияние чистого разума” Мишеля Гондри. Не видели? Посмотрите обязательно.

…. Приезжала гостья. В последний день с ней много погуляли, посмотрели на невероятно глубокого темно-синего цвета море, собирали камушки-стеклышки-листья, рассматривали детали в кафе/детском клубе “Платформа 9 3/4“, опаздывали на поезд.. А еще нашли кафе “Буфет”, которое на 70% является воплощением моей идеи. И это был единственный минус этого заведения, которое уже успело стать моим любимым..

Альбом: Следы на песке

…. Отсутствие событий вызывает отсутствие новых записей в блоге. А уйма времени — много флуда в плюрке..

…. На днях сгорел самый красивый дом Одессы — Дом Руссова, в котором находилась знаменитейшая “Аптека Гаевскаго и Поповскаго” Сегодня вчера ходили возлагать цветы к нему и оставлять подписи. Однозначное мнение одесситов — поджог. У нас не первый раз так обращаются с историческими памятниками, которые находятся в более чем аварийном состоянии, нуждаются в срочной реконструкции и в которых до сих пор живут люди, не желающие съезжать. С первых секунд за пожаром наблюдала Аннет и сообщала новости по телефону. Погуглите, новостей и фотографий предостаточно, а еще лучше посетите жж kaiser-w. Вот так это было (фото c таймера) :

Таким его помнят одесситы и многие гости города:

Таким он был когда-то:

…. Надо закончить альбом для родителей, у которых на днях годовщина. И надо сделать обещанный подарок для Христі. Не перестаю восхищаться, ведь она действительно продержалась весь октябрь и вставала в 7! Желаю тебе хорошо выспаться сегодня и жду почтовый адрес.  *по-хорошему завидую такой силе воли!* Заодно поздравляю с успешным переездом и никак не нарадуюсь названию блога

…. Про грипп писать не буду, увольте. Я как всегда считаю, что все хорошо в меру: укреплять иммунитет в любом случае полезно (иммунал у нас закончился, а в аптеках из-за паники его нет. поэтому мы укрепляемся аромалампой с маслом “Айболит”/”Антигрипп”). А поддаваться панике либо напротив категорически отрицать болезнь — в равной степени глупо.

…. Ноябрррррррррррь будет как всегда насыщенный — праздник на празднике праздником погоняет.  Хорошего и вам ноября…

…. дальше мысли слишком спутаны из-за вина, усталости, гостей и Района №9 …

Пока идет усиленная борьба с внезапным затяжным тяжелейшим приступом отсутствия желания что-либо писать, ко мне приехала моя Муза!

Гугль в помощь желающим узнать, что внутри книги Могу сказать, что сразу чувствуется, что книга сделана с душой, она именно такая, какой ее представляла, и именно то чего мне не хватало

А еще внутри была открыточка, что сделало сегодняшний день не просто чудесным, а прямо-таки восхитительным!

А вообще сегодня был и впрямь хороший день Первая попытка приготовить крученики (биточки с грибами) удалась! Готовка сопровождалась приятной беседой, а в завершении было грустное но хорошее кино “Луна 2112”

Кажется, у нас нарисовалась приятная традиция по пятницам (или субботам) коллективно втыкать в большой черный ящик вместе с Крафтом и Олей. Обычно мы созерцаем Хауса, Теорию лжи и ТБВ на закуску. Но сегодня смотрели Луну и жували крученики. Наконец-то я могу что-то назвать в своей жизни “приятной традицией” ^^

Недавно у меня скрутилась проволочная феечка:

Альбом: Hand-made

Внутри у нее фетровое мягкое сердце.. Почти никому не нравится, а я в ней души не чаю..

Пошла-ка я дальше с собой бороться. А так же наводить порядок в своих интернетах и бесчисленных аккаунтах, воспитывать свою музу, рукодельничать и пробовать друпал на зуб Ищите меня в оффлайне и плюрке, пишите письма, приходите в гости, итакеинше

Давно хотіла повернутися в дитинство, та помалювати відтисненням (? якось ріже слух)
І от шо вийшло:

Поїде посткроссінгом до США Хоча мені так подобається, що хочеться залишити собі :Р

Охохо! Виявляється знайти гарні/цікаві листівки в нашому місті — страшна проблема; знайти потрібну листівку — взагалі щось неймовірне!

В Будинку Книги знайшла один набір листівок про Одесу, сподобався старими фотографіями міста:

Альбом: PostCrossing

Добре пошукавши вдома знайшла отаку листівку, як раз як і хотів один з одержувачів:

Альбом: PostCrossing

А от знайти щось спортивне виявилось неможливим Тому я вдруге спробувала себе у саморобних листівках і от що вийшло:

Альбом: Hand-made

Залишилось завтра їх підписати, не забути вказати номер та надіслати отримувачам. Сподіваюсь, що за місяць вони дійдуть до них і ще через місяць я отримаю свою першу листівку

До того ж вперше вирішила спробувати описати процес, точніше його сфотографувати.

Мабуть в кожному місті є магазини, з назв яких не знаєш плакати або сміятися. І в нас є. Деякі назви вводять у ступор, бо ніяк не зрозумієш, як Це пов’язано з ґалуззю того чи іншого магазину або фірми… Хоча найчастіше така назва все одно не запам’ятовується. Зате одразу запам’яталась назва з помилкою, як Богіра наприклад, або така от забавна варіація:

А ще нас вже зачіпила передвиборча кампанія, ось така агітація (здається за Я.В.Ф.) з’явилась у під’їзді, поки я бігала до магазину (а це приблизно займає 5-7 хвилин):

Альбом: Следы на песке

Оригінально, нє?)

Як у вас справи с назвами магазинів та нестандартними агітаціями?)

*А я поки піду шукати спільну мову з убунтою*